Клімат

Опади. Впродовж 2-9 днів майже по всій території країни відзначалася нерівномірні опади – від слабких та помірних до сильних дощів та злив у супроводі шквалів та граду. У західних, Житомирській та Одеській областях середня їх кількість становила 121-163% норми (25-49 мм), у Волинській, Рівненській та Івано-Франківській областях – 321-405% норми (77-158 мм). У Херсонській, Луганській, Харківській та Чернігівській областях декадна кількість опадів склала 29-50% норми, у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Сумській областях – 58-71% норми (7-15 мм). На решті території кількість опадів була близькою до норми (17-34 мм). В окремих районах Донецької та Кіровоградської областей опадів не було зовсім (рис.2). Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася на метеостанціях Івано-Франківської області: у Яремчі – 242 мм (504% декадної норми) та Долині – 202 мм (471% декадної норми). У багатьох районах Івано-Франківської, Волинської, окремих районах Рівненської на 4-68 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду червня за період спостережень з 1961року.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 1961 — 1990 рр.
• На карту: Сторінка карти

Основні дані синоптики отримують з наземних метеостанцій. В Україні їх 187. Кожна працює цілодобово 7 днів на тиждень. Майданчики для станцій знаходяться далеко від автомагістралей і висотних будинків. Така міра необхідна для отримання достовірної інформації про температуру повітря, атмосферний тиск, швидкість вітру.Розрізняють аналогові й цифрові метеорологічні станції.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 2020 р.
• На карту: Сторінка карти

Останнім часом Україна все частіше потрапляє в зону посушливого клімату, помітно зростають температури і зменшується ефективність опадів за рахунок швидкого їх випаровування. Та кількість опадів, яка випадає на поверхню землі, не завжди потрапляє в ґрунт, значна маса їх йде на випаровування, не встигаючи потрапити в глибокі шари ґрунту та наповнити вологою землю. В останні роки норма опадів підтримується в основному за рахунок короткочасних та інтенсивних злив, коли за одну добу може випасти місячна норма, а то й більше. Отже, декілька дощів можуть виконати річну норму опадів, це створює несприятливі та непередбачувані погодні умови та природні катаклізми (повені, смерчі, сильні зливи, пилові бурі, град, пожежі, торнадо тощо). Відхилення від норми не тільки почастішали, але і стають тривалішими.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 1990 — 2019 рр.
• На карту: Сторінка карти

Станом на 1989 рік в системі Гідрометслужби України, відповідальної за ведення гідрологічного моніторингу, існувало 475 річкових та бл. 75 озерних гідрологічних постів. Станом на 2012 рік - діє 375 гідрологічних постів. За призначенням розрізняють пости річкові, озерні, болотні і на водосховищах. За конструкцією — рейкові, пальові, мішані, передаточні та дистанційні. Існує три розряди постів. Найповніші вимірювання робляться на постах 1-го розряду: вимірюють рівень води та її температуру (щоденно о 8-00 та о 20-00 годинах), прозорість, колір, каламутність, ясність води, а також визначають швидкість і напрям течії, витрати води та твердих наносів, товщину криги та висоту снігу. На гідрологічних постах 1-го розряду з певною періодичністю відбирають також проби води для досліджень хімічного складу та якості води.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 2020 р.
• На карту: Сторінка карти

Взимку кількість опадів найменша (30–40 мм), але вони досить тривалі. У Кримських горах на Південному березі Криму взимку спостерігається найбільша кількість опадів. У холодний період року опади переважно у вигляді снігу. Найраніше сніговий покрив утворюється на північному сході та в Українських Карпатах, де він залягає в середньому в першій декаді листопада; у Лісостепу, Кримських горах та Передкарпатті – у другій декаді. Наприкінці листопада сніг вкриває вже більшу частину країни. На півдні це відбувається пізніше: на Причорноморській та Закарпатській низовинах – у першій декаді грудня, у Рівнинному Криму – в другій декаді грудня, а на Південному березі Криму – в першій декаді січня.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 2020 — 2019 рр.
• На карту: Сторінка карти

Серед причин виникнення лісових пожеж головним вважається антропогенний фактор (згідно зі статистичними даними з вини населення щорічно виникає 96–98 % лісових пожеж). Тому особливої уваги вимагають лісові масиви, розташовані поблизу великих промислових центрів, лікувально-оздоровчих закладів, шляхів, електромереж. Природні й кліматичні умови (висока температура повітря, невелика кількість опадів тощо) найчастіше лише підвищують ймовірність загоряння та впливають на швидкість розповсюдження пожежі.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 2001 — 2021 рр.
• На карту: Сторінка карти

В Україні в середньому річна сума опадів за базовий період 1961-1990 рр. (норма) складає 578 мм. За період 1991-2017 рр. вона в середньому не зменшилася, спостерігався невеликий приріст (близько 2%). Однак при цьому посилюється тенденція до нерівномірного розподілу опадів упродовж року, що призводить до більшої кількості та інтенсивності надзвичайних явищ погоди (зокрема, паводків та посух). У 10 областях України за період 2014-2018 рр. опадів випало на 7-12% менше норми. Спостерігається тенденція до збільшення території із недостатньою кількістю опадів (менше 400 мм) у теплий період. Клімат вже став більш посушливим на всій території України.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 1990 — 2019 рр.
• На карту: Сторінка карти

На рівнинній території України річна кількість опадів також змінюється в напрямку з заходу на схід (від 700 мм на заході Полісся і лісостепу до 300-350 мм у південних районах). Найбільше опадів випадає на гірських хребтах Карпат (в окремих місцях - понад 1500 мм), а у Кримських горах - понад 1000 мм за рік. Кількість опадів розподіляється нерівномірно за сезонами. У теплу пору їх випадає у 2-3 рази більше, ніж у холодну. Винятком є Південний берег Криму, де опади с переважно в холодну пору року. Це пов'язано з тим, що влітку тут панують повітряні маси з високим тиском і низхідним рухом повітря.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 2020 — 2021 рр.
• На карту: Сторінка карти

Будова гідрографічної мережі є результатом тривалого впливу фізико-географічних чинників: клімату, рельєфу, геологічної будови місцевості. В процесі ерозії відбувається приєднання до водозбору річки нових площ, які раніше не мали стоку в річкову систему, ліквідація безстічних ділянок. Зменшення водного стоку, навпаки, веде до відокремлення окремих частин гідрографічної мережі.

• Авторський колектив: Осадчий В. І., Скриник О. Я., Орещенко А. В.
• Дата: 2021 р.
• На карту: Сторінка карти